ARt for life
Течії кінематографу в персоналіях
Авторський курс Станіслава Тарасенко
Кіно - це світ, сприйняття якого цілком залежить від стану самого спостерігача. Існує безліч джерел для отримання знань та інформації в кіносфері, проте є лише один надійний спосіб сприйняття кінематографу - за допомогою своїх індивідуальних і унікальних культурних "фільтрів". Ці так звані "фільтри", крізь які проходить фільм, потрапивши до зони нашої уваги обумовлюють те, як ми можемо сприйняти та аналізувати побачене, на скільки цілісною буде ця картина і чи вдасться зчитати закладені творцями сенси та побачити недоліки.
Цей курс створений не лише для формування базових знань, щодо різних жанрів кіно та їх яскравих представників - хоч це й складе велику його частину. Кожен з нас унікальний і володіє своєю емоційною палітрою, що дозволяє йому створювати у свідомості уявлення і певне бачення світу і речей у ньому, забарвлюючи події і явища.

А що, коли в чиїйсь палітрі багато зеленого і жовтого, проте геть немає чорного? Чи можливий коректний аналіз картини при неповній палітрі, навіть за наявності бази знань? На жаль, - ні.
Класика – Орсон Веллс
Лкція присвячена безсмертному метру Орсону Веллсу та кінокласиці взагалі.

Основні теми лекції, про які будемо говорити: «Класика як основоположний фундамент знань про кінематограф – «усе нове – це заново переказане старе» – велич таланту Орсона Веллса та його вплив на кіномистецтво».

Станіслав розповість, за що він любить кінокласику та як вона настроює глядача на «правильний ритм» сприйняття кіно та любові до нього. Будемо говорити про Біллі Вайлдера, Фрідріха Вільгельма Мурнау, Фріца Ланга, Рене Клера, Акіру Куросаву, Марселя Карне, Федеріко Фелліні, Карла Теодора Дрейера, Жана Ренуара, Чарлі Чапліна, Френка Капру, etc. Будемо дихати німим та чорно-білим кіно, яке повністю зцілює серце сучасного глядача від постмодернистських ран (а то назнімають сьогодні всякого!).

Ну і, звичайно, Веллс, Веллс, Веллс!
Класика як основоположний фундамент знань про кінематограф – «усе нове – це заново переказане старе» – велич таланту Орсона Веллса та його вплив на кіномистецтво
Станіслав Тарасенко
Кіномен, арт-менеджер львівських кінотеатрів мережі «Кінопалац», куратор кіноклубу «Silentium». Полюбляє кінематограф, розповідає про кінематограф. Читає лекції про кіно, пише статті, веде сторінку на «фейсбуці», влаштовує різноманітні кіноподії, у тому числі – зі знімальними групами. Одним словом – неймовірно нудна людина.
Декілька улюблених фільмів, мультфільмів та серіалів: «Blow-Up» (1966), «Nathan Barley» (2005), «Simón del desierto» (1965), «Человек с киноаппаратом» (1929), «The Fisher King» (1991), «Ghost Dog: The Way of the Samurai» (1999), «Les Enfants du Paradis» (1945), «ソナチネ» (1993), «A Fish Called Wanda» (1988), «パプリカ» (2006), «Conseil de famille» (1986), «Monty Python's Flying Circus» (1969-1974), «The Wire» (2002-2008) та багато інших.
Кредо: «Мистецтво повертає додому».
Колір очей: блакитний.
Кількість дітей: 2.
Станіслав Тарасенко
Кіномен, арт-менеджер львівських кінотеатрів мережі «Кінопалац», куратор кіноклубу «Silentium». Полюбляє кінематограф, розповідає про кінематограф. Читає лекції про кіно, пише статті, веде сторінку на «фейсбуці», влаштовує різноманітні кіноподії, у тому числі – зі знімальними групами. Одним словом – неймовірно нудна людина.
Декілька улюблених фільмів, мультфільмів та серіалів: «Blow-Up» (1966), «Nathan Barley» (2005), «Simón del desierto» (1965), «Человек с киноаппаратом» (1929), «The Fisher King» (1991), «Ghost Dog: The Way of the Samurai» (1999), «Les Enfants du Paradis» (1945), «ソナチネ» (1993), «A Fish Called Wanda» (1988), «パプリカ» (2006), «Conseil de famille» (1986), «Monty Python's Flying Circus» (1969-1974), «The Wire» (2002-2008) та багато інших.
Кредо: «Мистецтво повертає додому».
Колір очей: блакитний.
Кількість дітей: 2.