Art for Life blog

Марсель Дюшан: “Моя ідея полягає в тому, щоб закласти розум туди, де завжди були тільки очі”

Марсель Дюшан був майстром авангардного мистецтва та героєм скандальних хронік. Він починав свій шлях з постімпресіонізму, шукав художнє бачення серед кубізму та фовізму і знайшов творчий голос в артінсталяції. Революційні ідеї митця сколихнули художній світ та задали вектор розвитку концептуального мистецтва XX століття.

Шлях до творчої ідентифікації


“Гра в шахи”, Марсель Дюшан. 1910


Марсель Дюшан ніколи не славився інтересом до класичного мистецтва. Навіть у часи навчання у ліцеї в Руані, він не відрізнявся особливим потягом до навчання та творчості, але мав успіхи у грі в шахи. Потім він цікавився фізикою та математикою та навіть організував “Салон золотого перерізу”, де досліджував ідеальні пропорції та математичні основи мистецтва. 

Точні науки приваблювали Дюшана набагато більше, ніж малювання, тому писав картини він лиш на початку творчої кар’єри. Однією з найпопулярніших робіт художника була “Оголена, що спускається драбиною”. Назва натякає нам на образ дівчини без одягу, однак розгледіти його серед хаосу сходів неможливо. 

“Оголена, що спускається драбиною”, Марсель Дюшан. 1912


Ще одна картина Дюшана — “Наречена, роздягнена своїми холостяками, одна у двох обличчях”. На картині змову відсутня будь-яка конкретика.

“Наречена, роздягнена своїми холостяками, одна у двох обличчях”, Марсель Дюшан. 1923


Далі художник тільки заперечує себе у ролі митця і з кожним роком скорочує кількість картин. Йому більше подобається висміювати твори інших авторів. Від його насмішок дісталося навіть знаменитій “Джоконді”: Марсель знайшов листівку із зображенням Мони Лізи, домалював жінці вуса та бороду і дав цьому незрозумілу назву L.H.O.O.Q.

 “L.H.O.O.Q.”, Марсель Дюшан. 1919


Найскандальніша сантехніка світу

Одного чудового дня 1917 року художник завітав у магазин сантехніки та придбав звичайний пісуар. Дюшан повернув його, підписав псевдонімом R.Mutt, що означає “дурень” та представив як експонат під назвою “Фонтан”. Ця скандальна історія здобула для Марселя Дюшана світову славу.

“Фонтан”, Марсель Дюшан. 1917


“Я кинув їм в обличчя пісуар і тепер вони захоплюються його естетичною довершеністю”, — згадував пізніше Дюшан у листах до свого друга, художника Ханса Ріхтера.

Марсель Дюшан розумів, що традиційне мистецтво померло і потребує миттєвої реанімації, а точніше електрошоку “Фонтану”. Таким чином він намагався “привчити” глядача до нового мистецтва — неестетичного, ірраціонального та контраверсійного. До “Фонтана” у нього вже були такі спроби: публіка познайомилася з “Велосипедним колесом” та “Сушкою для пляшок”. Через те, що ці предмети були уже повністю “готовими”, автор запровадив новий термін для характеристики такого виду мистецтва — реді-мейд, що дослівно “зроблені готовими”.

“Велосипедне колесо”, Марсель Дюшан, 1913


“Фонтан” Дюшана продемонстрував парадокс людського сприйняття. Чим складнішою та багаторівневою є філософія мистецтва, тим спокійніше реагує публіка. Тільки покажеш простий приклад мистецтва, як от предмет сантехніки — шквал емоцій і роздратованості бурлить ціле століття.

Тож у чому геній Дюшана? У тому, що він першим зрушив концепт рукотворності мистецького твору. Раніше будь-який твір художника, навіть найабсурдніший і незрозумілий, був створений руками автора. “Фонтан” доводить, що з цим правилом можна експериментувати та розхитувати стигми художніх інструментів. Дюшан показав, що художній акт — субстанція набагато складніша, ніж картина в рамці. Це багаторівневі процеси, що відбуваються в голові й душі художника, які транслюють його світобачення через різні способи й те, якими вони будуть — вирішує тільки автор. Розширення кордонів чи навіть повна їх відсутність — у цьому геніальність “Фонтану” та його автора.

Світ після: друге життя “Фонтану” 

Наступні десятиліття світове мистецтво трохи “відпочило” від скандального “Фонтану” та відволіклося на сюрреалізм, неофігуративізм та абстрактний експресіонізм. Тільки у 50-ті роки, коли поп-арт відродив реді-мейд, твір знову “зафонтанував”.

На замовлення музеїв Дюшан зробив кілька авторських копій пісуару. Ще певна кількість підписаних екземплярів були продані приватними колекціонерами. Зараз існує близько 20-ти авторських реплік “Фонтану”.

Ідея Дюшана продовжила хвилювати художників опісля. Так, у Росії створили 2 репліки, натхненні твором. У 1993 році Авдій Тер-Оганян виставив у галереї роботу “Проблеми реставрації сучасного мистецтва”, через яку він розмірковував над долею розбитого пісуара та діями працівників музею: як вони вчинять з експонатом, чи склеять його або ж куплять новий?

“Проблеми реставрації сучасного мистецтва”, Авдій Тер-Оганян. 1993


Ми дякуємо Марселю Дюшану за те, що він пояснив — мистецтво, це передусім,  контекст. Естетичні закони настільки хиткі та відносні, що й не варто називати їх законами. Він без перебільшень стер кордони мистецтва, а реді-мейд увійшов та закріпився у всіх жанрах візуального мистецтва: інсталяції, асамбляжі, перформансі.


Art for Life в Instagram www.instagram.com/artforlifeplatform/
Art for Life у Telegram t.me/artforlifeplatformtg
Корпоративні програми Art for Life для бізнесу arts4life.net/artforbussiness 




Живопис