Art for Life blog

Ерте — синонім арт-деко

“Афіна”, Ерте


За особистістю Ерте ховається стільки ж граней і таємниць, як і за псевдонімом. Художник, скульптор, модельєр, ілюстратор, мандрівник, письменник і навіть кулінар. Ерте прожив насичене та красиве життя, проте більше про Романа Тиртова розповість його творчість.

Дитинство та перший ескіз сукні


Роман Тиртов з родиною



Роман Тиртов (1892-1990) народився у Санкт-Петербурзі в родині адмірала Петра Тиртова. Нескладно здогадатися, що батько хотів, аби син продовжив сімейну традицію та став військовим, але у хлопчика з дитинства були інші плани. У три роки Роман намалював свій перший малюнок і зрозумів, чому хоче присвятити решту життя. Сюжети його творів підтверджували серйозність намірів: у 6 років Тиртов молодший намалював перший ескіз сукні, за мотивами якого його матір пошила вечірнє вбрання. 

Дитинство Роман Тиртов провів у компанії прекрасного — він займався класичними танцями та досліджував пластику тіла, читав альбоми про мистецтво та цікавився культурами Єгипту, Греції, Риму, Індії та Китаю. Але найяскравішим спогадом тих часів стала паризька виставка 1900 року, яка переконала малого Романа обрати між танцем та живописом останнє.

Париж у мріях та наяву


“Компактне марнославство”, Ерте


Париж  був для Романа не дитячою забавкою, а конкретною ціллю.  Після успішного закінчення гімназії батько попросив сина обрати подарунок — майбутній Ерте закортів закордонний паспорт. І у 1912 році 19-річний Роман Тиртов назавжди покинув Росію заради міста мрії та можливостей. Він переїхав до столиці Франції у якості кореспондента петербурзького журналу “Дамський світ” та писав замітки про модні новинки, робив замальовки моделей модних домів та начерки тодішнього стріт-стайлу. Якось він навіть влаштувався у невеликий модний дім, але власниця звільнила хлопця і додала, що у нього ніколи нічого не вийде у сфері моди. 

“Золоті перли”, Ерте


Ображений Роман зібрав усі свої малюнки та відправився до найзнаменитішого кутюр'є — Поля Пуаре, що подібно до Тиртова бачив моду як окремий вид мистецтва. Роман захоплювався екзотичними образами маестро і згодом сам почав створювати для дизайнера ескізи суконь, пальто, головних уборів та аксесуарів. Тоді ж Роман Тиртов взяв псевдонім Ерте, що означав його ініціали у французькому прочитанні. У Поля Пуаре він удосконалив техніку рисунку та стиль, який зобразив суть арт-деко. Вишуканість, оригінальність та фантазія, що сплітаються з історичними та географічними особливостями, графічна лаконічність та надмірність декадансу — Ерте узяв найкраще від арт-деко та не зрадив стилю упродовж життя.

Його малюнки як ода життю, сповнені радості та свята, але у перше чергу — краси, яка на думку Ерте була у тонких силуетах, розкішних тканинах, пластиці ліній та щедрому поєднанню фарб. 

Перший показ та перший суд

“Симфонія у чорному”, Ерте


Ерте розумів, що, попри гучне ім'я Поля Пуаре, йому стане тісно, тому у 1914 році юний модельєр залишив роботу задля пошуку свого стилю. Він навіть створив власну колекцію, але отримав відгуки, що вона була аж надто “натхненною” стилем Пуаре. Поль одразу ж подав у суд і виграв справу, відсудивши у нового конкурента значну суму. Хоч це і зіпсувало стосунки двох дизайнерів, але Ерте зберіг тепло до свого наставника на все життя.

Після першого провалу, Ерте почав працювати художником-костюмером у театрі. Він створив ескізи для паризького “Ревю де Сан-Сір”, спектаклю “Мінарет” та паризького театру “Ренесанс”, де виступала знаменита танцюристка Мата Харі. Співпраця з артисткою відкрила Ерте двері слави, а сценографія стала одним із улюблених жанрів митця.

Фото Мата Харі


“Глянцевий” художник


Обкладинка Ерте для Vogue


Після неочікуваної популярності Ерте підписує свій перший серйозний контракт з модним виданням. До того ж пропозицію йому зробили одразу ж два журнали – Vogue та Harper's Bazaar. Художник кинув монетку та підписав тривалий контракт з останнім.
Першу обкладинку він намалював у 1915 році – з того часу він створить для Harper's ще 250 обкладинок, якщо не рахувати тисячі малюнків та начерків, що періодично з'являлися на сторінках журналу.

Завдяки Harper's Bazaar слава про художника перетнула океан і стала світовою. Навіть під час Першої світової війни він продовжував друкуватися у найвпливовіших американських виданнях: Vogue, Cosmopolitan, Women's Home Journal та інших. Його малюнки не обмежувалися одягом. Сукні, флакони парфумів, меблі та ювелірні вироби, оздоблення тканини та розписи будинків – рука Ерте торкалася усього, де було місце красі та гедонізму.

Унісекс та модна революція


“Гламур”, Ерте


Ерте став королем вечірок: він влаштовував маскаради для європейської еліти, був найвідомішим театральним костюмером та задавав тон для світських подій. Американські журналісти назвали його “королем мюзик-холів” – у Нью-Йорку він встиг попрацювати фактично з усіма бродвейськими трупами. У своїх костюмах Ерте поєднав надмір та розкіш високої моди та паризьке кабаре, фантастичні лінії “Російських сезонів” та приземлений робочий одяг. За ескізами художника одягалися знамениті американські акторки – Норма Ширер, Маріон Девіс, Мей Мюррей, Полін Старк та інші.

Відчуття духу часу в Ерте неможливо було відібрати. Ще у 1921 році він першим створив сукню з асиметричним декольте, згодом додав до маскулінного чоловічого образу оксамит і шовк, які востаннє бачили на чоловіках у 18-му столітті. Це змусило навіть найконсервативніші будинки моди долучитися до контроверсійної тенденції.

За кілька років, Ерте передрік стиль унісекс – його моделі мали однакові силуети  як для чоловіків, так і для жінок. Одяг вмить став трендом, а спортивні костюми від Ерте носила уся молодь, адже це було перше вбрання, у якому було вільно та зручно рухатися. Його роботи відрізнялися простим кроєм, але завдяки якісним тканинам та граційним силуетам не поступалися вишуканістю. Він перетворив звичайних перехожих на героїв балету.

“Теніс”, Ерте


Кінець “прекрасної епохи”


На піку слави Ерте повернувся до Франції та жив своє красиве, оздоблене та розкішне життя у компанії світової аристократії. Але з приходом Другої світової війни творчість безтурботного свята втратила актуальність і Ерте уже не міг зчитувати дух часу. Інтерес до робіт художника стих – під час війни вони сприймалися як анахронізм, а після їх замінили нові течії. Але Ерте не хотів бігти за трендами, він до кінця залишався вірним своєму стилю – як життя, так і творчості.

“Сімейні цінності”, Ерте


У 60-ті роки він захопився скульптурою та почав створювати абстрактні вироби з металу, з додаванням скла, дерева, емалі. Так він шукав нових форм для своїх ескізів та силуетів. У цей період про Ерте пам'ятають хіба що історики мистецтва, хоча він досі лишався відомим дизайнером. Диво сталося у кінці 60-х, коли у пошуках нових прочитань відроджувався інтерес до мистецтва 20-30-х років. Ерте був не лише одним із небагатьох живих художників, він ще й продовжував свою творчу діяльність. Кар'єра художника воскресає: його роботи виставляють впливові артдилери, він знайомиться з Енді Ворхолом, який черпає натхнення з робіт Ерте.

Зірковий пил


Фото Ерте


До останніх днів Ерте залишався вірним собі – елегантний, стрункий, вишуканий. З ідеальним костюмом, завжди у супроводі яскравих аксесуарів та грації. Він провів старість за творчістю, подорожами та спогадами. На 90-тий день народження Ерте зробив собі подарунок та випустив розкішний альбом із серією його робіт – “Ерте у 90 років”, за 5 років – “Ерте у 95” і останній – “Скульптура Ерте”.

 Він любив прикрашати усе, крім особистого життя, тримав його біля себе та радше говорив про подорожі, аніж особисте. У 97 років він оформив свій останній спектакль – бродвейський мюзикл “Зірковий пил”. Ерте був спогадом прекрасної епохи, яка вірила у людську красу до останніх днів життя і її надія на прекрасне у всьому відлунює і сьогодні.


Art for Life в Instagram www.instagram.com/artforlifeplatform/
Art for Life у Telegram t.me/artforlifeplatformtg
Корпоративні програми Art for Life для бізнесу arts4life.net/artforbussiness








Живопис Мода