Art for Life blog

Українська сецесія – літописець вулиць


Будинок товариства “Дністер”. Львів, 1906


Архітектура схожа на вуличний підручник з історії, який не може підробити факти чи прикрасити їх на свою користь. Адже замість сторінок – дахи, будинки та орнаменти, що з точністю передають дух часу. У кожній країні, місті та містечку вона розповідатиме окрему історію, яка оживає та говорить тільки у контексті міста. Так навіть правильний і канонічний стиль набуває нових форм, трансформується у літописця, який зберігає історію вулиць. Про що говорить українська сецесія – на сторінках нового допису.

Як сецесія прийшла в Україну 

Кінець століття – це завжди підсумки, переоцінка та зміна. Злам епохи кінця ХІХ – початку ХХ ст. розпочався із нового напрямку в мистецтві – ар-нуво, який отримував нових обрисів залежно від геолокації. Україна також була у пошуках національного архітектурного стилю. 

Модерн у поєднанні з традиціями народного будівництва розділяє тогочасну архітектурну тенденцію в залежності від регіону. У Наддніпрянщині з’являється Український Архітектурний Модерн, а в Галичині – гуцульська сецесія, двоє надзвичайно близьких стилів, але з яскравими регіональними тонкощами. 

Полтавський краєзнавчий музей. Приклад УАМ. 1891


Від ар-нуво українські архітектори надихнулися використанням природних ліній та рослинних орнаментів, а від УАМ – трапеційними прорізами у порталах та вікнах.  Музою тогочасної архітектури стало народне мистецтво жителів Карпат. Складні  конструкції дахів з великими схилами прикрашені вежею, що нагадує дзвіницю гуцульської церкви; декоративні елементи та кольори, характерні для народного мистецтва – ці тонкощі перетворили західноєвропейський напрям архітектури в оду українському промислу.

Гуцульська сецесія

Гуцульська сецесія була популярною у забудові західноукраїнських міст, особливо Львова та Івано-Франківська. Тоді тренди задавала архітектурна школа Відня, де у 1897 році утворилося творче об’єднання “сецесіон”, яке сприяло розвиткові стилю модерн. А у 1899–1900 у Львові з’явилися перші будинки з елементами модерну, який назвали “сецесія”, щоб акцентувати на впливі віденської школи. Про цю тенденцію згадує історик мистецтв Юрій Бірюльов у книзі “Мистецтво львівської сецесії”: 

«На межі ХІХ-ХХ ст. у мистецтві всіх країн Європи з великою інтенсивністю поширився новий, оригінальний художній напрямок. Він отримав різні назви: «арт-нуво», «юґендстиль», «ліберті-стиль», «модерн», «сецесіон». Саме під впливом останнього, прийнятого в Австро-Угорщині терміну (в перекладі з німецької - «відокремлення») на західних землях України цей стиль традиційно називали в науковій літературі й широкому вжитку «сецесія». Цей термін, що відбиває історичні та регіональні умови виникнення львівського модерну, ми використовуємо і тепер поруч із синонімом «новий стиль».


Сецесія фактично сформувала обличчя сучасного Львова. У період з кінця ХІХ ст. до Першої світової війни, завдяки архітекторам Т. Обмінському, В. Садловському, І. Левинському, А. Захарієвичу, В. Нагірному місто обросло мережею нових вулиць, через які Львів отримав свій знаменитий шарм. Будівлі цього стилю можна зустріти майже на кожній вулиці старого Львова, де усі споруди — самобутній архітектурний твір.
Екзотичні рослини й птахи, римські числа, скульптури середньовічних лицарів чи оголених міфічних німф, які зустрічаються з гуцульською естетикою орнаментів та візерунків, закодованих в оригінальних формах дахів, контури яких доповнюються різьбленнями. Місто перетворилося у ребус світового та локального мистецтва. 

Колишня клініка Солецького. Архітектор Олександр Лушпинський. Львів, 1908


Архітектурними зірками Галичини стали Іван Левинський і його учень Олександр Лушпинський. У цьому тандемі Левинський відповідав за розробку архітектурної ідеї та конструктивного рішення. Фасади та художнє оздоблення залишалися за Олександром Лушпинським. 

Монастир святого Йосифа чину Сестер Василіянок. Архітектори: І. Левинський і О. Лушпинський. Івано-Франківськ, 1910–1913 рр.


Страхове товариство «Дністер»



Будівля страхового товариства “Дністер” (1905) — один з найперших зразків гуцульської сецесії у Львові, збудований за проєктом Івана Левинського. Чотириповерховий будинок можна знайти на розі вул. Підвальної та вул. Руської.
Споруду вирізняють своєрідні трикутні дахи та дерев’яна вежа, оригінальне художнє оздоблення та етномотиви — візитівка східногалицької архітектури. 


Вишуканість і новаторство

Сецесійна архітектура Львова поєднала поетичні форми, вишуканість та функціональність. Архітектори хотіли показати, що міські будівлі можуть виконувати обидві функції: практичну та естетичну. Зодчі наповнили внутрішній простір будівель сонячним світлом, додавши великі скляні вітрини на нижніх поверхах, різноманітні  світлові прорізи, отвори та вітражі. Будинки стали органічною частиною простору, де кожен об’єкт мав своє призначення та гармонійне розташування. Тому міський ландшафт надавав відчуття довершеності, де усе на своєму, правильному місці. 

Залізничний вокзал. Архітектор В. Садловський. Львів, 1899-1903 рр. 


Нестандартні дахи, експресивна пластика, етнічні орнаменти та міфічні герої, гострі вежі, що нагадують дзвіниці гуцульських церков. Такою можна побачити сецесію в Україні. Вона містично вплелася у картину наших міст та розповіла свою унікальну, європейсько-карпатську історію.


Art for Life в Instagram www.instagram.com/artforlifeplatform/
Art for Life у Telegram t.me/artforlifeplatformtg
Корпоративні програми Art for Life для бізнесу arts4life.net/artforbussiness

Архітектура