Art for Life blog

Трагедія життя батька експресіонізму. Expressio творчої лабораторії Ернста Кірхнера

Батько експресіонізму, людина фарб, майстер драматичного пейзажу, маестро незвичайних ракурсів та різких гротескних ліній - усе це про німецького художника-експресіоніста Ернста Людвіга Кірхнера, - надзвичайно кардіоцентричного митця, що подарував світу мистецтва геніальне expressio на своїх полотнах, однак не зумів впоратися з трагедією власного життя.

Ернст Кірхнер був із когорти тих живописців, яких ми нині йменуємо першовідкривачами авангардизму, затятими поборниками заскорублої традиції в мистецтві та, зрештою, хоробрими зачинателями абсолютно нової культури, що змістила акцент із загальноприйнятого на глибоко суб’єктивне.

Німецький Пікассо (саме так нарекли Кірхнера за палку любов до грубих контурів та разюче  контрастних відтінків) розпочинав свій мистецький шлях у Дрездені, де отримав освіту архітектора, детально вивчивши тонкощі перспективи й людської анатомії. Саме в стінах навчального закладу Ернст разом зі своїми товаришами-художниками сформує справжнє лежбище експресіоністів - художнє об’єднання “Міст”  (Die Brücke), що проголосить витворення нового мистецтва на противагу застарілому канону. Цікаво, що символічне найменування групи живописців було запозичене з книги Фрідріха Ніцше - “Так казав Заратустра”. Відтак, метафорична назва мистецького угрупування теоретично втілювала прагнення живописців прокласти місток між містичним та  алегоричним Середньовіччям (до речі, Кірхнер палко захоплювався гравюрами Альбрехта Дюрера) та сучасною “мовою” живопису. Ернст Кірхнер, Фріц Бейль, Карл Шмідт-Ротлуф та Еріх Геккель  беззастережно викарбують у маніфесті новоствореного “Мосту” такі слова: "З вірою в розвиток, в нове покоління творців і поціновувачів мистецтва ми звертаємося до всієї молоді. І як молодь, що несе в собі майбутнє, хочемо домогтися свободи жити й творити всупереч заскорублим стрим силам". Цей запальний заклик буде дійсно викарбувано, адже Ернст Кірхнер власноруч створить дерев’яну гравюру (знову ж таки апеляція до Дюрера), на якій майстерно відтворить кредо художнього угрупування: «... Кожен, хто вільно і щиро висловлює те, що його змушує до творчості, повинен бути з нами».

Ернст Людвіг Кірхнер. Маніфест арт-об’єднання “Міст”


Німецькі експресіоністи тяжіли до живописної традиції наїву, знаходили “зерно” нового мистецтва на примітивістських полотнах художників, щиро захоплювалися дитячими малюнками, які, на погляд митців, своєю цілковитою відвертістю зображали основи експресіонізму. Так, на груповому портреті учасників об’єднання “Міст” Ернст Кірхнер ніби маніфестує деклароване митцями-авангардистами експресіоністське бачення дійсності. Мистецтво, на думку “МІСТівців”, покликане не зображати матеріальний світ речей, а віддзеркалювати їх сутність. Гра світлотіні,  що досягається шляхом поєднання глибоких фіолетово-синіх відтінків із дещо стриманим помаранчевим кольором, достеменно увиразнює тривожну задуму на обличчях живописців,  їх внутрішній неспокій. Гротескне спрощення фігур та недбалість контурів загострюють кардіоцентричне сприйняття експресіоністами буття, їх прагнення змалювати враження тут і зараз.

Ернст Людвіг Кірхнер. Груповий портрет учасників групи «Міст». 1926-1927


Зупиняючи увагу на живописному доробку Кірхнера, неможливо оминути закономірний вплив на митця Ван Гога та Поля Гогена. Дивовижна соковитість кольорів, сміливість мазку, експресивність та враженнєвість живописної манери Ван Гога буквально зачаровували Ернста, надихали митця до власних експериментів із  вибагливою кольористикою. Зокрема, на картинах “Жіночий профіль із соняшниками” та “Глиняний кар’єр” Кірхнер випробовує “вангогівський” розмах мазку та разючу соковитість кольорів.

Ернст Людвіг Кірхнер. Жіночий профіль і соняшники, 1906


Ернст Людвіг Кірхнер. Глиняний кар’єр, 1906


Ще один французький постімпресіоніст Поль Гоген вражає Кірхнера особливою повагою до категорії кольору в живописі. Відтак, Гоген надає яскравим відтінкам на своїх полотнах особливої, подекуди навіть дикої енергії, що стримується лише завдяки чітким контурам. На полотні “Оголена дівчина (Франці)” німецький експресіоніст ніби апелює до знаменитих гогенівських таїтянок, акцентуючи на чітких обрисах жіночого  тіла, майстерно увиразнених оливковими відтінками.  На картині “Оголена з дудкою перед дзеркалом” художник знову ж таки по-гогенівськи демонструє глядачеві якусь дику вакханалію кольорів, геніально поєднану з умиротворенням оголеної дами із сопілкою.

Ернст Людвіг Кірхнер. Оголена дівчина (Франці)


Ернст Людвіг Кірхнер. Оголена з дудкою перед дзеркалом, 1910


Милуючись зображеними Кірхнером натурницями, варто без зайвої скромності згадати й про те, що життя молодих німецьких експресіоністів у Дрездені било ключем. Амбіційні живописці утворили своєрідну артіль, що, однак, проголошувала цілковиту свободу життєтворчості. Художники часто-густо виїздили на пленер поблизу озера Моріцбург, де розгулювали абсолютно голими та віддавалися найрізноманітнішим утіхам. Подейкують, саме в цей період свого життя Ернст Кірхнер приохотитився до наркотиків та алкоголю, що в майбутньому відіграли фатальну роль в затяжних депресіях митця.

Після ексцентричного та бурхливого Дрездену у житті німецького Пікассо розпочався новий, берлінський період творчості, маркований зміною мистецького вектору в зовсім інший бік. Відтак, полотна митця набувають подекуди навіть апокаліптичного звучання: вітальність яскравих відтінків замінюється есхатологічними, темними барвами, а контури стають різкими та гострими. Тематика берлінського доробку Кірхнера рясніє актуальною соціальною проблематикою, адже митець втілює на своїх полотнах хаос індустріального міста з усім “багатством” пороків. Відтак, з’являється серія картин “Берлінські вуличні  сцени”, в якій художник не цурається звертатися й до тем проституції, злиднів, шахрайства, тощо. Напружена динаміка та кострубатість пропорцій прослідковується, зокрема, в знаменитій картині “Вулиця”. Постаті жителів Берліну нагадують шпилі готичних соборів, а їх рух видається спрямованим прямісінько в глядача.

Ернст Людвіг Кірхнер. Вулиця, 1913


На картині “П’ять жінок на вулиці” експресіоніст за допомогою “рваних” контурів зображених жіночих постатей досягає своєрідної динаміки, що покликана продемонструвати хаос великого міста.

Ернст Людвіг Кірхнер. П’ять жінок на вулиці, 1914


Неможливо пройти повз славнозвісні урбаністичні пейзажі Ернста Кірхнера, які заворожують воістину фантасмагорійною перспективою. На полотні “Вулиця в міському парку Шенеберг” старовинні будівлі ніби насуваються на споглядача, а урбопростір зображений в нескінченній динаміці, створюючи ілюзію прогулянки містом.

Ернст Людвіг Кірхнер. Вулиця в міському парку Шенеберг, 1912


Берлін на картині Кірхнера “Нолленддорфплац” постає навіть дещо сюрреалістично, нагадуючи своєю перспективою погляд крізь об’єктив “Риб’ячого ока”. Відтак, урбаністичний простір у творчій лабораторії художника маркований деформацією зображених об’єктів та всюдисущими експериментами з перспективою, яка на полотнах митця є динамічною, “гнучкою” та подекуди навіть агресивною.

Ернст Людвіг Кірхнер. Нолленддорфплац, 1912


Творчий порив непересічного експресіоніста був із власної волі перерваний Першою світовою війною, що нанесла нищівний удар по надчутливому світосприйняттю живописця. Кардіоцентрична натура Кірхнера була не в змозі раціонально осмислити та осягнути  кривавий армагедон війни. Ернста не покидали панічні атаки, художник почав маніакально боятися людей у формі, а думки про зброю, фізичні страждання та смерть ще більше занурювали митця в стан глибокої депресії. Зрештою, Кірхнера комісували, одначе навіть такого нетривалого досвіду було достатньо для того, аби “виприскнути” на полотна жахи війни в їх алегоричному тлумаченні. Відтак, на картині “Автопортрет в солдатській формі” художник символічно зображає себе без однієї руки, таким чином декларуючи неможливість будь-якого консенсусу між мистецтвом та кривавою війною. Кірхнер в образній формі постулює думку про те, що кровопролиття фактично “відриває” руки митцям, перешкоджає розвитку мистецтва.

Ернст Людвіг Кірхнер. Автопортрет в солдатській формі, 1915.


Лікування в Швейцарії певною мірою урівноважило розхитаний психічний стан Кірхнера, а полотна митця увібрали в себе вітальність та якусь медитативну споглядальність. Картини експресіоніста в цей час позначені внутрішнім умиротворінням, що актуалізовувалася у зверненні живописця до ідилічних гірських пейзажів. 


Зимовий пейзаж в місячному світлі, 1919


Ернст Людвіг Кірхнер отримає визнання та широку популярність. Художник стане дійсним членом Прусської академії мистецтв, а невдовзі влаштує власну масштабну виставку в Берні. Здавалося, життя знову б’є ключем, однак невдовзі історія внесла свої фатальні корективи. Із приходом до влади нацистів новаторський погляд на живопис плеяди художників-модерністів був не лише відсунутий на маргінес, а й відверто оголошений “дегенеративним”. Більше 600 полотен Ернста було вилучено із зібрань німецьких музеїв, а самого митця вигнано з академії. Злощадна виставка “Дегенеративного мистецтва” не лише цілковито знецінила експресіоніста як митця, але й нанесла нищівний удар по розгнузданій психіці художника. Незабаром до Кірхнера знову повернулися панічні атаки, а наркотики з алкоголем наново увійшли у звичку.

1938 року Ернст Людвіг Кірхнер добровільно піде із життя, вистріливши собі в серце. Живописець надчутливо сприймав усі руйнівні зрушення в житті суспільства, глибоко переймався питаннями екзистенційного штибу та прагнув знайти місце мистецтву в світі сповненому жорсткості та сухої прагматичності. Експресіонізм Кірхнера мав за мету зануритися в мікрокосм особистості, з’ясувати сутність речей та вирвати з коренем заскарублу традицію в мистецтві, що концентрувалася винятково на матеріальному. Expressio художника заявило про себе на весь світ, проголосивши абсолютну свободу творчості, яка не терпить утисків та ілюзорних канонів. Ернст Кірхнер не зміг впоратися з трагедію власного життя, однак його творча спадщина й посьогодень залишається своєрідним дороговказом для будь-якого митця, що прагне “вільно і щиро висловлювати те, що його змушує до творчості”.



Art for Life в Instagram www.instagram.com/artforlifeplatform/
Art for Life у Telegram t.me/artforlifeplatformtg
Корпоративні програми Art for Life для бізнесу arts4life.net/artforbussiness

Авторка матеріалу: Степаненко Валерія

Живопис