Art for Life blog

«Французька шістка» та Артюр Онеґґер

“Нам потрібна музика земна, музика повсякденності. Ми прагнемо музики гострої й рішучої…Щоб бути правдивим, потрібно бути твердим. Художник, що розуміє дійсність, не повинен боятися ліризму”, - писав Жан Кокто - літератор, лібретист та критик, один з учасників руху послідовників Еріка Саті - “Французької шістки”. 

Ідеї нової щирості, простоти та прямоти музичної мови виникли внаслідок перенасичення мистецтва імпресіонізмом та символізмом, а також значного ускладнення романтизму. Свої ідеї літератор продемонстрував в книзі “Півень і Арлекін”. 

На думку Саті та Кокто музика не має бути навмисно ускладненою та недоступною, а навпаки, має не соромитись власної щирості та відкритості. Однодумцями стали молоді французькі композитори:  Артюр Онеґґер (1892-1955), Даріус Мійо (1892-1974), Франсіс Пуленк (1899-1963), Луї Дюрей (1888), Жорж Орік (1899) та композиторка Жермен Тайфер (1892). Саме ці композитори й утворили об’єднання “Французька шістка”. 


«Французька шістка», Жак-Еміль Бланш (1922).  Зліва направо: знизу зліва Жермен Тайфер;  над обличчям Дарій Мілход;  ззаду в профіль Артюр Онеґґер;  на задньому плані, стоячи в профіль, Луї Дюрей, обличчям спереду Френсіс Пуленк;  праворуч угорі Жан Кокто;  сидить праворуч Жорж Орік.


“Французька шістка” не була бунтівним об'єднанням і, можливо, якби юні митці народились десятиліттям раніше - нікому б і не прийшла ідея засудження романтичної розмитості імпресіонізму. Потужним впливом на творчі погляди молоді стала Перша Світова війна, яка тримала в напрузі та не залишила місця просвітленій ліриці, завуальованим символам та імпресіонізму. 

Зібрання “Шістки” не були регулярними, а учасників не можна було назвати друзями. Це були люди, які мали сміливість займатися музикою в період, коли “йти в ногу з часом” означало включати у твори навіть зовсім не музичні звуки, насолоджуватись мінімумом ресурсів в усьому, йти навпомацки не тільки новим мистецтвом, а й новим світом загалом.

Жан Кокто за фортепіано. Зліва направо: Даріус Мійо, Жорж Орік, Артюр Онеґґер, Жермен Тайфер, Френсіс Пулен, Луї Дюрей.


Артюр Онеґґер (1892-1955)


Композиторський доробок Онеґґера становить понад 150 творів, а також критичні та публіцистичні роботи, в яких композитор висвітлював музику свого часу. 

Артюр Онеґґер за інструментом


До музики Онеґґер прийшов самостійно, а у 1909 вступив до Паризької консерваторії, навчався в класі скрипки. З 1914 по 1916 служив у прикордонних військах Швейцарії, після чого знов повернувся до навчання. Першими композиторськими кроками стали струнний квартет і симфонічна поема “Пісня Нігамона”.

У1916 в Парижі формуються два творчі об’єднання, які конкурують між собою - це “Молоді” Моріса Равеля, яке захищало традиції імпресіонізму та символізму і “Нові молоді” (назва навмисне повторює попередню) Еріка Саті, яке вважало, що музика має бути зрозумілою та доступною для слухачів. Саме Артюр Онеґґер став першим виконавцем “Меблевої музики” Еріка Саті.


Згодом, на основі другої групи сформувалась “Французька шістка”. І хоча Онеґґер був активним прихильником різноманітних музичних експериментів, знаходячись у “Шістці”, він не вважав себе прямим послідовником Саті. 

Андре Ворабург, Жан Кокто, Артюр Онеґґер


Найбільшим же проривом творчості Онеґґера стала симфонічна п’єса “Пасифік 231” 1923 року. У ній він розділяє ідею Саті щодо меблювальної музики, однак в індустріалізації мистецтва Онеґґер заходить дещо далі. Музика п’єси імітує звук паротягу, що неспішно тягне за собою вагони. Перша назва п’єси мала бути “Симфонічний рух”, проте для більшої ясності змісту композитор вирішив підкреслити в ній саме індустріальні риси. В основі симфонічної п’єси хорал, який має поліфонічний розвиток та наростальне прискорення, чим п’єса дещо нагадує відоме “Болеро” Равеля. Цей твір став для Онеггера такою ж візитівкою, як і вищезгаданий балет для Равеля. 


Наступним етапом творчості Онеґґера стало звернення до суто людських рис музики. У своєму захопленні людиною композитор звертається до засад античності, згодом до біблейської тематики та до загальних гуманістичних ідеалів. Це призвело до виникнення масштабних вокальних монументальних творів, таких як “Цар Давид”, “Юдиф”, “Антигона”, “Жанна д’Арк”.


Як і на багатьох композиторів початку та середини ХХ століття на Онеґґера значною мірою вплинула музика Ігоря Стравинського, після знайомства з якою французький новатор бере за ідею не тільки створення нової музики, а ще й підготовку та пошук нового слухача для таких творів. Багато пише для кінематографа та театру.

На думку композитора, музика має звертатись до мас, а для цього вона має бути цікавою як для пересічного слухача, так і для професійного музиканта. До таких творів сам Онеггер відносив “Жанну д’Арк”.


В останні роки Онеггер отримує надзвичайну популярність та визнання. Цюрихський університет присвячує йому ступінь доктора Honoris causa, його обирають президентом “Інтернаціональної федерації й асоціації авторів театральної музики”, основоположником та президентом музичної ради при ЮНЕСКО, в багатьох містах проводяться фестивалі його імені.

Артюр Онеґґер

У творчості останній етап позначився зверненням до широких музичних форм. Композитор немов узагальнює все написане до того і створює свої Третю симфонію, Четверту та П’яту симфонії, які позначаються зміною настрою від медитативного до трагічного.


Узагальнення набутих знань та досвіду сприяло також і написанню композитором книг “Заклинання рутинерів” (1948 р.) та “Я - композитор” (1951 р.). В ці роки Онеггер жив та викладав у Франції в Нормальній школі Альфреда Корто.

Артюр Онеґґер безперечно став одним із найяскравіших представників “Французької шістки”, його музика не повністю наслідує ідеї спрощення, скоріше вона в процесі звучання готує слухача від простого до складного.  Так само як поступово набирає швидкості його “Пасифік”, відбувається занурення в музику Онеґґера загалом. 

Онеґґер не став учнем, який задовольнив чи перевершив свого вчителя, він просто створив інше, знайшов власний напрямок, власну музичну мову, яка все ще приваблює, дивує і захоплює слухачів. 


Art for Life в Instagram www.instagram.com/artforlifeplatform/
Art for Life у Telegram t.me/artforlifeplatformtg
Корпоративні програми Art for Life для бізнесу arts4life.net/artforbussiness

Авторка матеріалу: Марія Сидорак

Марія Сидорак - музикознавиця, студентка Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка, організаторка та кураторка концертів та культурних заходів.
Музика