Art for Life blog

Фантастичні звірі Марії Приймаченко


Коли Пабло Пікассо відвідав виставку Марії Приймаченко у Парижі, то сказав, що схиляється перед геніальністю цієї української художниці. І ми схиляємося теж, адже вона створила світ, який хочеться перетворити у реальність.

Марія Приймаченко (1909-1997) – представниця наївного народного мистецтва, в основі якого український фольклор, міфічні персонажі та природа. За життя художниця створила близько 650 робіт, героями яких стали вигадані істоти, чарівні рослини та безмежна любов до світу.

«Чорний звір», Марія Приймаченко. 1936


Художниця народилася у селі Болотня на Київщині. Змалку вона була оточена творчістю: батько різьбив по дереву, мати була вишивальницею, а бабуся – писанкаркою. Через поліомієліт, яким Марія хворіла з дитинства, вона не могла виконувати важку роботу й сиділа вдома, через що й почала малювати. 


Перший свій малюнок майбутня художниця виконала палицею на піску, коли випасала гусей біля хати. Наступним її твором був будинок, а точніше розпис, який вона зробила синьою глиною. Після цього твору Марія стала популярною на все село: сусіди збігалися подивитися на казкові блакитні квіти й просили оздобити свої хати.

У 1936 році Марію запросили до київської експериментальної майстерні, де могли вдосконалити свій талант митці з усієї України. Там Марія почала детальніше знайомитися з мистецькими напрямками: малюванням, керамікою, вишивкою. Відтоді Марія Приймаченко отримала визнання й навіть мала свою виставку у Парижі, де отримала золоту медаль й захоплення від найвідоміших європейських митців, серед яких Пабло Пікассо та Марк Шагал. Останній настільки надихнувся творчістю Марії, що й сам почав створювати химерних істот.

«Отак Іван пана покатав, аж у коляску впав». Марія Приймаченко, 1983 


Під час Другої світової війни Марія повернулася до рідного села й припинила творчість аж до 1950 року. У цей період вона потоваришувала з Сергієм Параджановим, який підтримував її під час хвороби та надсилав поштою рідкісні фрукти. У радянському суспільстві вільна творчість Марії не вписувалася у рамки соціалістичних стандартів, тому заробляти на життя доводилося пошиттям одягу та вишивкою. Вона створювала оригінальні весільні сукні за дуже нестандартним методом: фасон та крій вимірювала «на око», а замість ножиць просто відривала тканину руками.

«Цей звір ворожить». Марія Приймаченко, 1983


Картини Марії Приймаченко – це оди життю, дитинству та вірі у добро, яке перемагає навіть найскладніші часи. Бо навіть у сірості повоєнного тоталітарного режиму вона мала сили й сміливість бачити світ кольоровим і по-дитячому наївним – і від того таким прекрасним. Чарівний світ Марії Приймаченко був чуттєвим й щирим, наповненим життям й натхненним любов’ю до життя українського села. Навіть під час аварії на ЧАЕС Марія відмовилася покидати батьківську хату, а замість евакуації залишилася з сином й намалювала картину, де корова їсть радіоактивну траву. Вона до останнього вірила, що земля зцілиться й життя у її рідному селі продовжиться.

Останні роки життя Марія хворіла, але це не завадило їй берегти свій оптимізм. Перед смертю вона сказала, що не варто сумувати за нею, адже на тому світі для неї теж знайдеться робота – треба тільки взяти з собою гарні фарби й папір.



Art for Life в Instagram www.instagram.com/artforlifeplatform/
Art for Life у Telegram t.me/artforlifeplatformtg
Корпоративні програми Art for Life для бізнесу arts4life.net/artforbussiness 





Живопис