Art for Life blog

Революція світобачення — як неопластицизм змінив сприйняття “прекрасного”

Революції відбуваються у різних сферах. Вони приходять тоді, коли старі правила уже застаріли, а нових ще не сформували. Відтак з'являються способи вираження, до яких світ ще не готовий, але вже не в силі їх заперечувати. 

“Де Стиль” та зміна правил


Усе почалося з переворотів 1917 року. Світ потребував переосмислення старих парадигм у всіх сферах життя, в тому числі й в мистецтві. У цей час в Нідерландах Тео ван Дусбург та Піт Мондріан об'єднують навколо себе прогресивних художників та архітекторів і створюють журнал “De Stijl”, тобто “Де Стиль”. Вони, молоді натхненники кубізму, пишуть про те, що необхідно зруйнувати звичну культуру, а на основі того побудувати іншу. Адже починається нове століття, століття нової людини. Століття швидкостей, технічного перевороту, де немає місця складним шифрам. “Нова людина” або ж “новий робітник” не повинен витрачати час на здогадки та розшифровки зарозумілих смислів. 

“Чотирикутник — знак нової людської спільноти. Квадрат для нас те ж саме, що й хрест для християн,” — Тео ван Дусбург


Тому на сторінках “Де Стилю” новатори пропагують прямі лінії та основні кольори: червоний, синій та жовтий. Вони закликають відмовитися від зображень, а використовувати лише спрощені форми фігури. І чим вони примітивніші, тим краще. Процес переосмислення мистецтва можна помітити у роботі Піта Мондріана “П’ять дерев”, де він описує шлях від форми до чистої ідеї. 

“5 дерев”, Піт Мондріан, завершальна овальна композиція, 1913


Це означало одне — повернення до концепту первісного мистецтва. Творці журналу “Де Стиль” не зупиняються і йдуть далі. І усе на їх шляху стає простішим. Вони спрощують емблеми та логотипи - їх прочитати простіше, ніж текст. Дорожні знаки, торгові марки, навіть свастика — усе це наслідок концепції “Де Стилю” та народження графічного дизайну.

Швидкість часу лише підтверджує правоту “Де Стилю”. Не варто копирсатися у дрібницях і створювати щось значуще. Світ біжить, машини замінюють людей, і щоб вижити, потрібен розвиток. І це робить “Де Стиль”. Змінює все, що можна змінити: живопис, графіку, дизайн, рекламу, архітектуру, скульптуру…

Від журналу до мистецького заколоту — неопластицизм


Журнал “Де Стиль” озвучив тенденції часу, але з друкованих сторінок він плавно перевтілився у мистецьку течію, яка існувала з 1917 до 1932 року в Голландії та згуртувала однодумців у серйозну спільноту. Саме на сторінках  “Де Стилю” Піт Мондріан сформулював теорію неопластицизму та описав концепцію течії — прагнення до “універсальної гармонії”, яка втілена у спрощеній геометричній формі. Їй притаманні чіткі прямокутні форми в архітектурі та абстрактний живопис, доповнений основними кольорами спектру. Естетика неопластицизму була пов’язана з філософією математика М. Шунмакерса. Він запропонував звузити палітру до трьох основних кольорів та пояснив свою позицію у книзі “Новий образ світу”. Шунмакерс говорив, що жовтий, синій та червоний — єдині кольори, що існують. Жовтий він описував як рух променя, тобто вертикаль, синій як контрастний до жовтого, тобто горизонтальний небокрай, а червоний — возз'єднання жовтого і синього.


“Композиція №10”, Піт Мондріан, 1942


Концепцію математика підтримав і розвинув Піт Мондріан, який реалізував у творчості два основних принципи формоутворення. Перший — перетин ліній виключно під прямим кутом, для того, щоб врівноважити протилежності. А другий — розподіл трьох основних кольорів білим, сірим та чорним. Художник вважав, що ці принципи допоможуть вийти за рамки індивідуальності та допоможуть досягти універсальності, створять нову картину світу. 

У витоків неопластицизму стоїть теорія гармонії та рівноваги: співвідношення неба і землі, чоловічого та жіночого, вертикалі та горизонталі. Друге джерело натхнення течії — античний кубізм.

Батько неопластицизму


Піт Мондріан


Піт Мондріан один із засновників течії неопластицизму та, напевно, найяскравіший її представник. Чистота та легкість ліній, абстрактність образів та нова філософія краси — цей вклад ховається за його творчістю. Він радикально спростив усі елементи своїх картин, щоб створити чітку, універсальну мову та естетичний образ його робіт. Його найвідоміші роботи періоду 1920-х років — спрощення форм до вертикальних і горизонтальних ліній, а кольорової гами до мінімальних основ, щоб звести сприйняття світу до чистої абстракції.

“Велика композиція А”, Піт Мондріан, 1919


Композиція побудована за принципом модульної сітки. Мондріан обрав цю схему, щоб усунути проблему співвідношення фону до фігури. Так робота набуває цілковитої двовимірності та позбавляється ієрархії. Вона більше стає схожою на “музичний” чи “математичний” простір, аніж на візуальну композицію. І попри те, що на картині нема симетричних та правильних форм, у ній відчутна прорахованість та рівновага.

Мондріан вважав, що мистецтво зображує духовність природи. І для того, щоб виявити суть містичної енергії в балансі сил природи та світу, він спрощував сюжети картин до найпростіших елементів. Дуальність він називав основними силами світу: вертикальними й горизонтальними лініями, позитивним та негативним, динамічним та статичним, чоловічим та жіночим. Ця рівновага в його композиціях відтворювала баланс сил всесвіту. Піт Мондріан вірив, що його концепція сучасного мистецтва подолає розкол культури та стане новою мовою “прекрасного”, де пануватимуть прості кольори, плоскі форми та динаміка полотна.

Світ після


Неопластицизм не став “ще однією” течією протесту, яку просто замінили іншою. Він був початком нової естетики. Витончені абстракції Мондріана та утопічні ідеали його робіт пришвидшили розвиток сучасного мистецтва. Його ідеї знайшли втілення у всіх видах мистецтва — від архітектури та концепції школи Баугауз до дизайну меблів. Його стиль повертається у 1960-х, де мінімалісти відкрито “надихаються” ідеями художника. 

Міський квартал “Кіфхок”, Пітер Ауд, Роттердам


Ідеї неопластицизму знайшли свій відбиток навіть у текстилі й моді. Так у 1965 році дизайнер Ів Сен Лоран створив колекцію одягу у дусі неопластики. Автор використав тканини в стилі картин голландського художника — червоні, жовті та сині прямокутники, які розділяють чорні лінії. Колекцію Сен Лоран назвав “Мондріан”.

Сукня “Мондріан”, Ів Сен-Лоран


Неопластицизм суттєво змінив дизайн інтер'єру. Його легко впізнати за кольоровою гамою, незмінними червоним, синім та жовтим.

Інтер'єр у стилі “Неопластицизм”


За спрощенням та навмисною примітивізацією стояла велика ідея — відсунути форму на задній план, аби ніщо не заважало змісту досягти гармонії.



Art for Life в Instagram www.instagram.com/artforlifeplatform/
Art for Life у Telegram t.me/artforlifeplatformtg
Корпоративні програми Art for Life для бізнесу arts4life.net/artforbussiness
Живопис