Art for Life blog

Микола Лисенко

Його називають «батьком української музики» і не дарма, бо опікувався він музикою в усіх її проявах: від написання нових творів, внесення національного в традиційні європейські жанри до освіти майбутніх музикантів та театральної діяльності. Миколу Віталійовича Лисенка переважно звикли сприймати, як композитора, проте його внесок у розвиток української музичної освіти, театру, культури є надзвичайно великим: засновник національної композиторської школи, Музично-драматичного інституту, знавець та збирач фольклору, який значно збагатив етнографічну спадщину України.


Народився Микола Лисенко 22 березня 1842 р. в селі Гриньки Кременчуцького повіту Полтавської губернії (нині Глобинський район, Полтавська область, Україна) в родині дворянина Віталія Романовича Лисенка, полковника Орденського кірасирського полку. І мав традиційне дворянське дитинство: з мереживом, кращою літературою, якісною освітою, відомими гостями та французькою мовою. Талант проявився рано і вже в п’ятирічному віці хлопчик почав займатись музикою. У 9 років батько видав перший його твір. Тож не дивно, що підлітком Лисенка запрошували грати на всі популярні бали та світські заходи того часу. Вже тоді в репертуарі юного віртуозна разом з Моцартом та Бетовеном з’являлись власні обробки українських народних пісень. Далі патріотична позиція проявилась в студентські роки, коли Лисенко з іншими родичами та друзями: Михайлом Драгомановим, Михайлом Старицьким, Петром Косачем входили до «Київської Громади», а також працював у кількох гуртках, пов'язаних з етнографічною діяльністю, заснував і очолив студентський хор, займався організацією концертів.
Музичну освіту здобував в Лейпцігській консерваторії, де навчався з 1867 р. у найкращих майстрів свого часу. Під час навчання активно популяризував українську музику на європейських сценах.
Після повернення в Київ (з 1869 року) мав активний концертний період, викладав в школі шляхетних панянок, завжди був у центрі культурного життя: організовував концерти, керував хорами, відкрив першу в Україні національну Музично-драматичну школу, разом з Олександром Кошицем організовує хорове товариство «Київський Боян» та керує ним, засновує «Український клуб», учасниками якого ставали видатні діячі мистецтва, науки та культури.

Композиторська творчість Миколи Лисенка - це 10 опер, «Музика до Кобзаря» - понад 80 вокальних творів різних жанрів на вірші Шевченка, зібрані та оброблені народні пісні, хорові твори. Свою найвідомішу оперу «Тарас Бульба» композитор створив, надихнувшись перебуванням на острові Хортиця. Над Оперою Лисенко працював 35 років, окрім надзвичайної музики, яка з перших же акордів увертюри приковує увагу глядача, композитор попрацював і над сюжетом та акцентами, створив новий образ-ідеал козака. Опера ставилась на сценах багатьох країн, а її увертюра увійшла в репертуар майже всіх симфонічних оркестрів країни.

Микола Лисенко. Увертюра до опери «Тарас Бульба»


Чільне місце у творчості композитора займають вокальні твори: хори, солоспіви, романси. Вокальні твори становлять основну частину композиторської спадщини. Лисенко працював в багатьох жанрах: робив обробки народних пісень, писав солоспіви та романси, зокрема на вірші відомих українських поетів Франка, Лесі Українки, Тараса Шевченка.
«Молитва за Україну» на слова О. Кониського, більше відома, як духовний гімн «Боже, Великий, Єдиний» сприймається як другий державний гімн незалежної України.

Микола Лисенко. «Молитва за Україну»


Як видатний піаніст Микола Віталійович протягом усього життя звертався до фортепіанної музики. І хоча переважна частина творів теж пов’язана з фольклором («Українська сюїта», друга рапсодія), в них композитор поєднує традиції європейської фортепіанної майстерності з українськими мотивами. Створюючи абсолютно новий стиль, стиль, що став фундаментом для творчості багатьох послідовників Лисенка.

Прикладом є друга рапсодія «Думка-Шумка», в якій Лисенко розвиває започаткований Ф. Лістом жанр рапсодії, використовуючи фольклорні теми та імітацію гри на бандурі/лірі.

Микола Лисенко. Друга рапсодія «Думка-Шумка»


Властиві творчості Лисенка й ліричні твори та мініатюри, що на тлі масштабних хорів та опер звучать, як лірична сповідь, невеличкі фрагменти особистого. Закоханостей, переживань, думок. «Елегія», «Сумний спів», «Хвилинка розпачу» та «Хвилинка розчарування».

Микола Лисенко. «Елегія»


Постать Миколи Віталійовича Лисенка - одна з ключових в розвитку української культури. Його музика майстерно поєднує в собі віртуозність та зрозумілість, піднесеність та доступність. А сам композитор став прикладом відданості своїй справі, своїй країні та музиці.

Авторка матеріалу: Марія Сидорак


Марія Сидорак - музикознавиця, студентка Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка, організаторка та кураторка концертів та культурних заходів.


Музика