Art for Life blog

Мода початку ХХ століття

Попри те, що для багатьох із нас мода дуже далека від мистецтва, проте вона як явище дуже глибоко зображає ті зміни та стани суспільства, які визначають кожен конкретний період історії.   Хоча перше десятиліття 20-го століття мода все ще бореться за звання бути названою мистецтвом поруч із новонародженим кінематографом, до неї все ще ставляться як до ремесла.

Мода початку століття, або так звана “прекрасна епоха”, змінюється дуже повільно. Під впливом ідей модерну, музами якого були Сара Бернар (1844 -1923, — французька акторка, вважається еталоном акторської майстерності, її часто називають Божественною Сарою) та французька танцівниця Клео де Мерод (1875 - 1966), мода є дуже декоративною, з фокусом на S-силует та завужену талію та образ “жінки-квітки” - ніжної, безпомічної, трохи навіть хворобливої. Ключову роль у формуванні образу відігравав корсет. З іншого боку початок 20-го століття - це розквіт феміністичного руху, боротьби жінки за свої права, рух суфражисток, що був на той час досить маскулінізованим. І мода модерну протиставляла жінку “прекрасної епохи” жінці-суфражистці у своїй декоративності, слабкості (не в останню чергу через скованість рухів одягом), елітарності та несумісності з тяжкою працею (слід зазначити, що все більше і більше жінок в кінці 19-го на початку 20-го століття виходили на роботу, і їх вимоги до одягу змінювались). Важливим елементом одягу жінки на початку століття є капелюшок - масивний, складний, з великою кількістю декору, що кріпилися величезними булавками.

    

Модні тренди 1900 - 1910-х років


Ідеалом жінки цієї епохи була “дівчина Гібсона”. Чарльз Гібсон (1867 - 1944) - американський художник та ілюстратор, відомий як творець феномену «дівчат Гібсона», що являють собою ідеал краси на рубежі XIX—XX століть.

"Дівчина Гібсона", близько 1900 р. Чарльз Гібсон


У неї чітко виражена перебільшена форма тулуба у формі S-кривої, досягнута за допомогою корсета-лебедя. Її шия тонка, очі великі, а волосся нагромаджено на голову в сучасному буянні, помпадурі й шиньйоні («водоспад кучерів»). Статурна, вузька талія ідеальної жіночої фігури була зображена як невимушена та стильна. Гібсон зображував своїх героїнь як модно одягнених, відкритих та різнобічно розвинених жінок, рівних за статусом чоловікам.

Однією з найяскравіших прототипів дівчини Гібсона була Камілл (Камілла) Кліффорд (англ. Camilla Antoinette Clifford; 1885-1971) - американська актриса бельгійського походження. Висока зачіска і довгі елегантні сукні обгортали затягнуту в корсет фігуру типу «пісочний годинник» і служили еталоном стилю в той період.


Але час минає, і Європа починає жити у передчутті трагедії. Мода своєю чергою відповідає першою революцією - боротьбою з корсетом. Це відбувається через пошук нових образів, зокрема зверненням до Сходу. Від рюшів і пастельних кольорів мода переходить до яскравості та ідей прозорих газових тканин. Велику роль у зміні парадигми моди відіграють “Російські сезони” Сергія Дягілєва та свобода костюмів його постановок. Більше про балет в матеріалі Артема Гордєєва в журналі Art for Life.

Ескіз костюма Клеопатри для Іди Рубінштейн до балету "Клеопатра" на музику А. С. Аренського


У 1910-х роках повстає новий образ ідеальної жінки - танцівниці, яскравими представницями якого була Мата Харі (справжнє ім'я — Марґарета Гертруда Зелле, 1876 - 1917 — нідерландська екзотична танцівниця, куртизанка та одна з найвідоміших шпигунок Першої світової війни) та Айседора Дункан (1877 — 1927 — американська танцівниця, що вважається основоположницею вільного танцю — предтечі танцю модерн). Айседора використовувала давньогрецьку пластику, хітон замість балетного костюма, танцювала босоніж та експлуатувала ідеалізований образ давньогрецької жінки. У 1921–1924 жила в Росії, організувала студію в Москві та була одружена з Сергієм Єсеніним.

Мата Харі


Айседора Дункан, 1896 рік


Головним дизайнером того часу стає Поль Пуаре - (фр. Paul Poiret; 1879—1944) — французький модельєр. Його внесок у моду XX століття прирівнювався внеску Пікассо у мистецтво XX століття. Хоча Пуаре, напевно, найбільш відомий звільненням жінок від корсетів та своїми дивовижними винаходами, в тому числі кульгавими спідницями, гаремними панталонами і абажурними туніками, його великим внеском у моду був розвиток підходу до пошиття одягу зі зосередженням на драпіруванні, що було радикальним відходом від попереднього процесу пошиття та модельного виробництва. Пуаре перебував під впливом античних та регіональних суконь. Простота його одягу представляла «поворотний момент у появі модернізму» в цілому і «ефективно створила парадигму сучасної моди, безповоротно змінивши напрям історії костюма». Пуаре звільняє жінку від масивних капелюшків і вводить моду на тюрбани. 

Мода 1910-х стає більш практичною - дами звільняються від корсетів, зменшується декоративність та масивність капелюшків.


Підтримує тренд на спрощення і французька модельєрка Мадлен Віонне (1876 - 1975). «Королева косого крою» та «архітекторка кравчинь», Віонне сьогодні найбільш відома своїми елегантними сукнями в грецькому стилі та популяризацією косого крою у світі моди.

Мадлен Віонне, моделі у грецькому стилі


А далі на нас чекає мода 20-х та джаз! Почуємось:)

Більше цікавого шукайте у наших соцмережах: 
Telegram, Instagram, Facebook
Мода