Art for Life blog

“Андалузький пес” або 16-ти хвилинний сон сюрреаліста

Кадр з фільму “Андалузький пес”


Історія розпочалася у 1925 році, коли молодий іспанець Луїс Бунюель приїхав до Парижу. Кіно захопило його з такою силою, що він почав писати про кінематограф для одного з найвпливовіших мистецьких журналів Сahiers d'art і навіть був асистентом у деяких режисерів. Але це тільки підсилило бажання Бунюеля створити власний фільм, який, як згадував режисер, народився через зустріч двох сновидінь. 

Молодий кінематографіст приїхав на кілька днів погостювати до свого друга, художника Сальвадора Далі. Він розповів митцю сон: довга хмара перетинає місячний диск і одночасно лезо, яке розрізає людське око. Далі також поділився сном, у якому рука кишіла мурахами. Друзі вирішили створити фільм на основі цих образів. Сон Бунюеля став прологом до “Андалузького пса”, де він сам зіграв чоловіка з бритвою. 

Луїс Бунюель і Сальвадор Далі, 1929 


За тиждень вони підготували сценарій, а зйомка на студії Біянкур тривала два тижні. Оператором був Альбер Дюверте, а одну з головних ролей зіграв французький актор П’єр Батчеф. Далі з'явився на знімальному майданчику лише в останні дні, але за цей час встиг зрежисувати один із найзагадковіших і неоднозначних епізодів, де герой заносить в кімнату два роялі, на яких лежать трупи ослів, що розкладаються. 

У чому суть?


Концепт фільму — це серія екстравагантних образів, які не піддаються жодній раціоналізації чи поясненню. Ефект сновидіння зближує його з поетикою сюрреалізму, де несвідоме — основа для творчості та художніх пошуків. Фільм триває всього 16 хвилин, але за цей час показує безліч дивних сюрреалістичних образів, які приховують глибокий зміст або ж не мають жодного сенсу. Око, порізане лезом, людина, яка ткне палицею у відрізану руку, що лежить посеред вулиці, чоловік, який волочить за собою два роялі, у яких мертві осли та живі священники… 

Кадр з фільму “Андалузький пес”


Бунюель та Далі мріяли бути частиною модної на той час сюрреалістичної групи й “Андалузький пес” був їх квитком у перший ряд. Проте вони не до кінця вірили в успіх картини. Луїс Бунюель сумнівався до останнього, тому на прем'єру взяв каміння в кишеню, щоб у разі скандалу відбиватися від розлючених глядачів. Але переживання були марними.

Завдяки виданню Сahiers d'art Луїс познайомився з американським художником та кінематографістом Маном Реєм, активним учасником сюрреалістичного руху. Йому сподобався фільм і він став головним “піарником” картини. Завдяки йому на прем’єру фільму у студії Урсулинки (1928) прийшов “”повний склад” сюрреалістичної групи. А ще Пабло Пікассо, Ле Корбюзьє, Жан Кокто та інші.  

Кадр з фільму “Андалузький пес”


Прем'єра була тріумфальною. Бунюель та Далі отримали довгоочікувану перепустку у світ сюрреалістів, а про їх імена дізнався весь Париж. Успіх картини був настільки гучним, що кінотеатр “Студія 28” купив копію фільму і безперервно показував його протягом восьми місяців.



Кіно