Art for Life blog

«Я прийшов у цей світ надто молодим у старий час» - Ерік Саті

Рамон Касас. El Bohemio, Poet of Montmartre, 1891


Музику Еріка Саті (1866-1925) чули усі. І навіть якщо ім'я композитора може здатись новим, то його п’єси доповнили таку кількість фільмів, телевізійних передач, заходів, що стали знайомими. Вони виконали задум композитора і стали супроводом не тільки сцен фільмів, а й моментів життя людей.

Ерік Саті. Париж, 1921


Ерік Саті, напевне, один з найбільших музичних новаторів, та одна з найсуперечливіших особистостей музичного світу свого часу. Саті став першим з композиторів, який не хотів, щоб його музику цілеспрямовано слухали, він творив музику, яка подібно до меблів, створювала б атмосферу та не привертала увагу - «меблеву музику». 

Важко уявити композитора, який би обурився, що його музику слухають. Однак саме таку реакцію в 1920 році під час антракту одного зі спектаклів в галереї Барбазанж у Еріка Саті викликало те, що попри його прохання займатись своїми спорами та спілкуватись, люди поводились як на звичних концертах.

«Меблева» ж музика стала першим і вагомим кроком до багатьох улюблених нами жанрів та стилів. З неї походить музика до фільмів, прийоми, використані в ній, стали основою музичного мінімалізму, хвилі Нью-Ейджу та руху постмодернізму.

Ерік Саті випередив час як мінімум на 80 років. Згодом його стиль продовжили Джон Кейдж, Філіп Ґласс, Майк Найман, Енніо Морріконе, рух «нової простоти».

Притягувала увагу не тільки музика, а й сам митець. Його стиль життя дивував оточення, він міг тижнями не виходити з дому в передмісті Арекею і не пускати до себе навіть друзів, а потім раптово з’являтись на світських заходах з новою музикою, дивувати та знову зникати.
Перше знайомство публіки з Саті відбулось як з «гімнопедістом». («Три гімнопедії» фр. Trois gymnopédies, 1888)


Жанр гімнопедії був переосмисленим, у Саті гімнопедії перетворились на мелодійні п’єси, завдяки яким композитор отримав перше  визнання.
Його ранні твори балансували між традиційними мелодичними зворотами та передпочатком мінімалізму та примітивізму. 

Саті писав дивовижні п’єси з дивними назвами, наприклад «Три п’єси у формі груш», чи «Уїдливі перешкоди». 


Зараз музикантів складно здивувати авторськими позначками та ремарками, проте Саті був одним з перших, хто у своїх партитурах вказував не тільки темпи та характер твору, а й цілими цитатами описував потрібне звучання: «Уявляйте дерева, схожі на великі потворні гребінці».

Контрастними були й найвизначніші роботи композитора. Співпраця Саті з Кокто та Пікассо призвела до появи балету, що викликав шквал обурення та здивування. 

Ерік Саті - автопортрет


В балеті «Парад» звучали сирени, друкарські машинки, музика була надмірно примітивною з вираженням презирства до мелодійності та імітаціями простих вуличних пісень. 


А вже наступного 1918-го року з’являється повністю протилежна робота Саті - «Сократ». Драма, в якій зовсім відсутня гра на публіку, музика якої лягла на оригінальні діалоги Платона. 


Саме після «Сократа» в Еріка Саті з’являються ідеї щодо музики, яка б не привертала уваги, а служила фоном. 

Новаторство Саті не було оціненим. Композитор, музика якого не раз дивувала та захоплювала новинками Париж, який творив разом з Дебюссі, Кокто, Пікассо, помирав забутим, а його музика відродилась лише через тридцять три роки, коли до неї звернувся американський композитор і музикознавець Джон Кейдж.

Пабло Пікассо. Портрет Еріка Саті, 1920


На думку Кейджа, Саті не тільки випередив час, а й зробив надзвичайний прорив. Саме Саті надихнув Кейджа на створення його електронних композицій. Увагу Кейджа привернула ідея потворності музичних фігур. Особливо яскраво вона зобразилася у творі «Неприємності», основною ідеєю якої є монотонне повторення мелодії 840 разів. Виконання «Неприємностей»  перетворилось на справжній марафон для піаністів, оскільки триває п’єса майже добу. 


Однак екстравагантність п’єси є не такою важливою, як ідея повторення, що міцно закріпилась у продовжувачів традицій Саті та стала основою майже усієї кіномузики, ембієнту та мінімалізму.

Музика Саті - це одночасно щось абсолютно нове та неймовірно знайоме. Фонове і яскраве настільки, що теми роками залишаються в пам’яті. Ця музика не стала потрібним «фоном» за життя композитора, проте стала основою для усієї подальшої фонової музики.


Твори Саті - це затишний куточок паризької квартири, де можна залишитись наодинці з собою й через музику почути власні думки. 

Art for Life в Instagram www.instagram.com/artforlifeplatform/
Art for Life у Telegram t.me/artforlifeplatformtg
Корпоративні програми Art for Life для бізнесу arts4life.net/artforbussiness

Авторка матеріалу: Марія Сидорак

Марія Сидорак - музикознавиця, студентка Львівської національної музичної академії імені М. Лисенка, організаторка та кураторка концертів та культурних заходів.

Музика