Art for Life blog

Моріс Утрілло — “співець пейзажів Монмартру”

Ще один житель Монмартру - і ще один знехтуваний талант. Моріс Утрілло (1883-1955) — французький художник стилю модерн, який прославився майстерними міськими пейзажами. Ще з народження він жив на Монмартрі, бо його мати, Марі-Клементин Валадон, належала до паризької богеми: була відомою натурницею Огюста Ренуара, Вінсента Ван Гога, Анрі де Тулуз-Лотрека, а згодом і художницею під псевдонімом Сюзанна Валадон. Її сміливим стилем захоплювався Едгар Дега, від якого вона перейняла техніку м’якого лаку, а згодом почала писати картини в інтенсивній кольоровій гамі, що нагадувала роботи фовістів.

Моріс Утрілло з матір’ю, художницею Сюзанною Валадон


Творчість


Саме мати переконала Моріса займатися живописом, адже в такий спосіб вона хотіла сублімувати його згубливі пристрасті до алкоголю та наркотиків. І художниця мала рацію — її син був наділений талантом навіть без систематичного навчання. Тому основа, на якій будувалася творчість майбутнього живописця була сумішшю з творчості матері та художників Монмартру.

Так Моріс Утрілло почав писати міські пейзажі, які полюбилися паризькій публіці, але не отримали визнання серед критиків. У його творчості можна знайти риси примітивізму та постімпресіонізму. Згодом композиційною основою більшості робіт стає вулиця, яка йде в далечінь та будинки — куліси та її обрамлення. Пейзажі Утрілло мають рівне та однакове освітлення, позбавлене вітру та з безхмарним небом. 

“Церква Сен Жерве в Парижі”, Моріс Утрілло. 1910


Художник спрощує реальні форми, згладжує контури та зводить їх до первинної основи. Один рух пензля — і він створює відчуття слизької драбини чи зруйнованої покрівлі. Олія здається йому надто прозорою і для відчуття сирих та занедбаних часом будинків він додає у фарбу пісок, гіпс, клей, шматки моху, папір. Замість мастихіна використовує ніж, а пензлями стають пальці. Ця манера зародилася ще на початку його творчості й впродовж шляху майже не змінилася.

До 1906 року художник підписував свої роботи як Моріс Валадон, а потім змінив прізвище на честь друга матері, Мігеля Утрілло-і-Молінс, що всиновив художника у восьмирічному віці. 


Утрілло писав Монмартр з особливою любов’ю. Він захоплювався самобутністю кварталу з провінційними куточками та богемним духом. Так, на противагу центральним площам та бульварам, він відкрив красу захованих вуличок, дахів з черепицею та кінематографічних потрісканих стін. Кохання до паризьких пагорбів було взаємним, адже принесло йому визнання, а мотиви Монмартру Моріс проніс крізь все життя.

“Вітряні млини Монмартру”, Моріс Утрілло. 1949


Стосунки з матір'ю 

Сюзанна була незалежною та розкутою жінкою, музою найвідоміших художників того часу. Саме вона позувала для знаменитої картини Ренуара “Танок у Буживалі”. У її житті було безліч романів, але вона не перетворилася на “чоловічий аксесуар” та розкрила свій потенціал сповна. Сюзанна встигла реалізуватися як художниця за життя, а успіх їй принесли картини оголених жінок, який ніхто не очікував побачити серед сюжетів мисткині. 

“Танок у Буживалі”, Огюст Ренуар, 1883


Народження сина не змінило її спосіб життя. Батьком Моріса міг бути будь-який художник Монмартру чи за його межами. Перші місяці життя Моріс Утрілло страждав нервовими зривами: його тіло судомило, а дихання могло зупинятися. Вихованням дитини займалася бабуся, яка в такий спосіб відволікалася від пияцтва. Вона лікувала його психічні розлади без зайвих церемоній  — сумішшю бульйону та червоного вина. Тому Моріс став алкоголіком ще до того, як почав говорити, а нервові розлади були його постійними компаньйонами. 

Уже в 12 років він напивався до півсмерті та засинав під мостом чи в лісі. Це супроводжувалося  усамітненням та відчуженням, а також неконтрольованими нападами гніву. Одного разу він узяв кухонного ножа та погрожував вбити себе. Після цього випадку, 19-річного юнака відправили до психіатричної клініки Святої Анни й за порадою лікаря мати стала займатися з ним живописом, щоб відвернути сина від алкоголю. 

Після цього випадку художник ще кілька разів потрапляв до госпіталів, і після чергового випадку написав картину “Божевілля”, яка була протилежністю до всіх попередніх робіт.

“Божевілля”, Моріс Утрілло


Мати Моріса померла, коли йому було 55. Вона розуміла, що син ніяк не пристосований до дорослого життя, тому наполягла на тому, щоб він одружився з Люсі Валор. А за іншою версією художник одружився на зло матері, тому що страшенно ревнував її до численних кавалерів.

Але навіть жахлива репутація пропащого невротика та алкоголіка не завадили глядачам оцінити глибину таланту Утрілло. Його картини продавалися ще за життя митця. До нього ніхто й не знав, що краса не тільки в помпезності й багатстві, вона схована на околицях і від цього ще прекрасніша. 

Життя Моріса Утрілло — зламане дитинство, психологічні проблеми та карусель залежностей. Чи вартувало це того шляху — питання риторичне. Але його Монмартр прекрасний!

Art for Life в Instagram www.instagram.com/artforlifeplatform/
Art for Life у Telegram t.me/artforlifeplatformtg
Корпоративні програми Art for Life для бізнесу arts4life.net/artforbussiness


Живопис