Art for Life blog

Екстраординарна та експериментальна Екстер. Життя і творчість амазонки авангарду

Вона була справжньою зіркою авангардного мистецтва, інтелектуалкою, новаторкою не лише в сфері живопису, але й в царині сценографії. Сьогодні ж її вважають основоположницею бодіарту, а в народі гордо йменують “амазонкою українського авангарду”. Олександра Екстер  — знаменита художниця, що здійснила революцію в живописі та сценографії 20-го століття.

Нині ім’я Олександри Екстер знає чи не кожна людина, яка бодай раз цікавилася українським авангардом. Декілька років тому  в Нью-Йоркському Музеї сучасного мистецтва (МоМА) відбулася виставка під гучною назвою “Революційний імпульс: сходження російського авангарду”. Чільне місце було відведено саме постаті Екстер, хоча в Росії талановита мисткиня прожила всього-на-всього три роки. Найважливішим містом в житті Олександри був саме Київ, що відкрив перед художницею мистецький світ.

Олександра Екстер народилася в сім'ї білоруса та грекині, а перші роки життя художниці минули на території Польщі. Та незабаром родина переїздить до Києва, де життя молодої Олександри починає бити ключем. Саме тут дівчина спершу закінчила Ольгинську жіночу гімназію, а потім і Київське художнє училище, де її вчителем був славнозвісний Микола Пимоненко. Відтак, Олександра розпочинає власні творчі пошуки, перебуваючи в середовищі таких талановитих особистостей як, зокрема, Олександр Богомазов й Олександр Архипенко та уважно спостерігаючи за поступом мистецтва в усьому світі.

Безперечно, колискою тогочасного експериментального живопису був Париж. Саме у Франції Ася (так називали Екстер найближчі друзі) знайомиться з усім різноманіттям європейського авангарду та потрапляє в середовище найзнаменитіших художників, що пізнавали нові можливості кольору та форми. У Парижі Екстер особисто знайомиться з такими метрами як Пікассо, Аполлінер, Леже, Брак, Марінетті та іншими. Подейкують, мисткиня навіть мала нетривалий, але пристрасний роман з одним із засновників футуризму - італійським художником Арденго Соффічі. Потрапивши за сприяння Гійома Аполлінера в студію Пікассо, Екстер сповна пізнає нові віяння в мистецтві, формує власне художнє світосприйняття. Та що цікаво, художниця, що на власні очі бачила розквіт нового, доти не баченого мистецтва, не втратила кревний зв'язок з національною українською культурою. За спогадами Аліси Коонен - російської актриси, “В її паризькій господі, так само, як у ній самій, впадало в очі своєрідне сполучення європейської культури з українським побутом. На стінах серед малюнків Пікассо і Брака можна було побачити українські вишивки, на підлозі — український килим, до столу подавали глиняні горщечки, яскраві майолікові тарілки з варениками”. Крім того, мисткиня не поривала контактів з мистецьким життям рідного Києва. Революційні роботи Екстер експонувалися на виставках “Кільце” та “Ланка”, що у свій час наробили неабиякого галасу своєю епатажністю та зухвалим розривом із загальноприйнятою мистецькою традицією. У помпезному та сучасному Парижі картини художниці сприймалися зовсім не так категорично,а навпаки - із захватом. Роботи Екстер виставлялися в Салонах Незалежних, а сама мисткиня знімала майстерню в знаменитому кварталі Монпарнас. 

Організовані за безпосередньої участі Олександри Екстер футуристичні виставки “Ланка” та “Кільце” на Хрещатику попри шквал критики що з боку глядачів, що з боку критиків не змусили зупинитися “амазонку українського авангарду” на творчому шляху. Непереборна любов Екстер до яскравих насичених кольорів незабаром вилилася у впізнавану мистецьку техніку художниці. Цікаво, що французький кубіст Леже навіть часом робив зауваження своїй коліжанці за надмірне буйство кольорів на її полотнах. Так чи інак, Олександра ніколи не цуралася жодних експериментів і, ознайомившись сповна з кубізмом, невдовзі бездоганно оволоділа “художньою філософією” ще більш новаторського мистецького напрямку - абстракціонізму.

Повернувшись в 1917 році до Києва, Екстер починає торувати й викладацький шлях. Педагогиня з Олександри була пречудова, в а київській студії художниці збиралися відомі творці культурного простору того часу. Мисткиня вела активний мистецький спосіб життя, беручи участь в численних виставках. Зокрема, 14 полотен Екстер було експоновано на виставці Казимира Малевича, з яким в Олександри склалися плідні товариські та мистецькі стосунки. Не без впливу Екстер Малевич вдосконалював свої супрематичні полотна. Подейкують, Казимир нікого не пускав до своєї студії. Нікого, крім Олександри.
Із плином часу амазонка авангарду здобула світову славу, а її яскраві кольори в поєднанні з конструктивістською геометрією стали справжнім тріумфом безпредметного мистецтва. Неймовірно, але полотна мисткині експонувалися навіть на Венеціанському бієнале.

Екстер абсолютно правомірно можна вважати людиною-оркестром, адже талановита художниця не лише здійснила революцію в живописі, але й виявила непересічний талант педагогині та сценографки. 

Аналізуючи окремі роботи Екстер, неможливо пройти повз багатство яскравих відтінків, що формують впізнавану поліхромність полотен художниці. На картині “Місто” ми можемо спостерігати за численною кількістю кубістичних фігур, що перетворюють реалістичні обриси міста на справжнє абстракціоністське дійство.

Олександра Екстер, "Місто"


Авангардистка нерідко в своїй творчості зверталася до урбаністичних пейзажів, акцентуючи особливу увагу на формі, ритмі та кольорі. Знаменита картина “Флоренція” — це спроба вловити динаміку міста, його строкатість. Нагромадження різнокольорових геометричних фігур створює ефект ще більшої деталізованості, а єдиним впізнаваним “маркером” того, що на картині зображено саме Флоренцію, є напис назви міста італійською.

Олександра Екстер, "Флоренція"


Надзвичайно промовистою є картина під назвою “Натюрморт з писанками”, що втілює новаторські мистецькі пошуки та плекання народних традицій водночас. Важливо зауважити, що категорія кольору для мисткині стає визначальною. Саме з цієї причини Олександра поступово відходить від ідей традиційного кубізму, що здебільшого уникав яскравих кольорів, надаючи перевагу тьмяним відтінкам. Стиль Екстер — це стиль сміливий, контрастний та, що найголовніше, різнобарвний. На полотні із зображенням писанок художниця прагне поєднати яскраву геометрію з народним мистецтвом.

Олександра Екстер, Натюрморт з писанками


Назагал, варто говорити про те, що ідеєю-фікс творчості Олександри Екстер якраз і було поєднання новацій сучасного мистецтва з національною концепцією. Так одного разу мисткиня закликала інших художників-авангардистів створити серію ескізів, за якими вишивальниці села Вербівка, що на Черкащині, зробили вишивки для різних елементів гардеробу.

Одна з вишивок, створених у селі Вербівка


У Парижі, в якому художниця перебувала на найвищих регістрах своєї творчої енергії,  Екстер створює своє ще одне знамените полотно  — “Міст Севр”.  Це видається неймовірним, але Олександра, послуговуючись кубістичними формами, створила абсолютно “м’який” ефект туманного міста. Саме в цій роботі виявляється неабиякий талант авангардистки до роботи з площинами та перспективою. Урбаністичні пейзажі Екстер — це завжди про рух, динаміку та ритм.

Олександра Екстер, Міст Севр


Неможливо оминути стороною й сценографічний пласт життя Олександри Екстер. Підхід пані Екстер до сценографії був воістину експериментальний та революційний. Нині мисткиню вважають засновницею бодіарту та авторкою ідеї заміни пласких декорацій в театрі на об'ємні багатоярусні конструкції, що заповнювали увесь простір сцени. Крім того, художниця вперше звернула увагу на роль освітлення в театральному дійстві, запропонувавши режисерам послуги електромонтера. Відтак, за сприяння Екстер освітлення стає повноправним об’єктом театральних постановок. 

Театральні декорації О. Екстер


Працюючи в Камерному театрі Олександра Таїрова в Москві, Екстер створила серію ескізів для театральних костюмів, що вирізнялися яскравою кольористикою. Серед вистав, до яких доклала свою руку амазонка авангарду, створивши небачені до того театральні костюми, були “Фаміра Кифаред” (1916 р.), “Саломея” (1917 р.), “Ромео і Джульєта” (1921 р.)  та інші. Справжній тріумфом стала вистава “Фаміра Кифаред”, в якій було застосовано прийом так званої “пластичної декорації”, коли елементи декору стають предметами для імпровізації акторів. Неабиякий резонанс викликали й костюми Олександри, адже мисткиня зуміла феноменальним чином перенести свої кубістичні експерименти в сфері живопису на ґрунт сценографії. 

Ескізи театральних костюмів О.Екстер


Вакханка. Ескіз костюма «Фам­іра-кифаред» Інокентія Анненського 


Промовистим фактом на підтвердження того, що художниця “підживлювала” сценічне оформлення ідеями кубізму, є думка мистецтвознавця Абрама Ефроса, що називав декорації Екстер «урочистим парадом кубізму». Про феноменальний успіх Олександри Екстер в царині сценографії свідчить запрошення від французького авангардиста Фернана Леже викладати в “Сучасній академії” сценічне оформлення. Недарма в мистецькому світі Екстер із захватом йменували “Пікассо сценографії”.

Роблячи феноменальні успіхи на лоні сценографії в Москві, Олександра Екстер таки повертається до рідного Києва. Тут пані Екстер співпрацює з всесвітньо відомою балетмейстеркою Броніславою Ніжиською, створюючи декорації для її балетів. Зрештою, саме в Києві з’являється студія Олександри Екстер, що зовсім скоро стає місцем зібрання найталановитіших та найсміливіших митців. Одним із учнів мисткині був, до речі, культовий сценограф Вадим Меллер.

Іспанський танок. Ескіз костюма для Студії Броніслави Ніжинської


Олександра Екстер була людиною-оркестром. Здавалося, що творча енергія мисткині безкінечна, а її експерименти в царинах живопису та сценографії не знають меж. Творчість Екстер ознаменувала розквіт авангарду, його нескінченні можливості у використанні кольору та форми. Динамічний та яскравий світ полотен мисткині підкорив увесь світ та задав планку найпровіднішим живописцям 20 століття. Екстер по праву йменують “амазонкою українського авангарду”, адже жінка йшла наперекір всім застарілим канонам у мистецтві, “вприскуючи” потужний різнокольоровий струмінь в доти тьмяний кубізм. Ритм, динаміка та колір на картинах Олександри Екстер спліталися воєдино, аби разом витворювати строкате, сміливе та авангардне тло 20 століття.


Art for Life в Instagram www.instagram.com/artforlifeplatform/
Art for Life у Telegram t.me/artforlifeplatformtg
Корпоративні програми Art for Life для бізнесу arts4life.net/artforbussiness

Авторка матеріалу: Степаненко Валерія

Живопис