Art for Life blog

«Живопис кольорових полів» Марка Ротко


Марк Ротко не терпів сусідства своїх картин з творами інших художників, складав особливі протоколи для їх освітлення й розміщення, та й взагалі, не сильно поважав галереї. Зате він дуже любив, коли процес споглядання перетворюється на індивідуальний досвід, більше схожий на медитацію, ніж на оцінку таланту митця.

Марк Ротко (1903-1970) – один із найвизначніших представників американського абстрактного експресіонізму. На відміну від першовідкривачів безпредметного живопису, Ротко сприймав течію не як експеримент, а етичний вибір. 

Художник народився у латвійському місті Двінськ у єврейській родині, проте ніколи не намагався закласти культурний код та духовні традиції у свій живопис. Об’єктом його дослідження та героями картин стали універсальні людські емоції.

«Метро», Марк Ротко. 1937


Марк Ротко почав свій шлях з предметного живопису. Одна з найвідоміших ранніх серій була присвячена нью-йоркському метро. Героями полотен стали люди, розкидані у підземному лабіринті. Серію «Метро» об’єднує настрій всеохопної тривожності, яка живила Америку в період Великої депресії. Персонажі Ротко витягнуті, двовимірні й здаються швидше елементами метро: стовпами, рельєфами, тінями, аніж живими особами.

Після спроб у фігуративному живописі, Ротко ненадовго зупинився на сюрреалізмі. Більшою мірою це було пов’язано з міграцією європейських художників до США, дослідженням несвідомого та робіт Карла Юнга. 

До середини 1940-х Ротко повністю відмовляється від предметності на знак протесту та реакції на трагедії Другої світової війни та голокосту. Художник зрозумів, що образ людини викликає у нього страх перед смертю. Та разом з тим він не вважав себе абстракціоністом, адже не був зацікавлений у співвідношенні кольору та форми. Його пристрастю стали базові людські емоції, а колір був найточнішим інструментом для їх вираження. І на відміну від інших художників, Ротко вперше довів, що колір може існувати без геометричної форми, адже він і був формою.

«Мультиформ», Марк Ротко. 1948


Звільнення кольору від форми почалося з робіт «Мультиформи», де сюрреалістичні фігури перетікають у кольори. Поступово ці «плями» трансформуються у «кольорові поля» і живуть за своїми законами. За задумом Ротко, світло з картин ніби позбувається рамок, огортає глядачів та доводить їх до катарсису. І для того, щоб відбулося духовне очищення, Ротко вимагав особливого ставлення до своїх картин, навіть до їх розміщення у галереї.

Полотна мали бути розвішані у спеціальній послідовності у залі з приглушеним світлом. Звичайні галереї теж не годилися – Ротко надавав перевагу капелам, які були розкидані по сільській місцевості, а щоб добратися до них, глядачі мали зробити справжнє паломництво. Одну з таких капел він пропонував зробити у Німеччині та присвятити її пам’яті жертв голокосту.

Капела Марка Ротко у Х’юстоні


Єдиною експозицією, яка повністю втілила задум митця стала капела у Х’юстоні. Це було замовлення від католицького Університету Святого Хоми. Споруда будувалася за життя художника і мала бути релігійною, але сьогодні вона офіційно відкрита для людей будь-якого віросповідання.

Художник так і не побачив кінцевий результат найголовнішої роботи, адже вчинив самогубство на рік раніше, у 1970 році. Після смерті Ротко уже ніхто не міг наблизитися до його розуміння кольору, але художник надихнув ціле покоління на дослідження взаємодії простору і світла та став передвісником сучасної інсталяції.


Art for Life в Instagram www.instagram.com/artforlifeplatform/
Art for Life у Telegram t.me/artforlifeplatformtg
Корпоративні програми Art for Life для бізнесу arts4life.net/artforbussiness










Живопис